Німеччина прийняла найбільшу кількість українських біженців у Європі й готується їх інтегрувати на ринок праці. Водночас країна надає щедру соціальну підтримку українцям нарівні з німецькими громадянами. Як можна поєднувати роботу і отримання соціальної допомоги у Німеччині, в коментарі РБК-Україна пояснив молодший юрист Stron Legal Services Ілля Буцький.
У Німеччині Федеральне агентство зайнятості (нім. Bundesagentur für Arbeit) допомагає людям знайти роботу та надає консультації з усіх пов’язаних з цим питань, зазначає юрист.
Також існують місцеві агентства з працевлаштування (нім. Agentur für Arbeit). Їх можна знайти в багатьох містах. Якщо виникають запитання, можна звернутися до найближчого місцевого агентства з працевлаштування. Там нададуть інформацію, враховуючи кваліфікацію та професійний досвід людини, які заходи можуть бути найбільш корисними для того, щоб допомогти їй знайти відповідну роботу.
Читайте також: У Штатах викрили двох канадців, які готували вбивство на замовлення спецслужб Ірану
“За загальним правилом, у випадку, коли ви знаходите роботу, ви втрачаєте можливість отримувати пільги. Але є декілька варіантів, коли Ви можете працювати і не втратити отримання виплат соціальної допомоги”, – звертає увагу Ілля Буцький.
Не втратити соціальну допомогу можна за умови часткової зайнятості. Наприклад, центр зайнятості може продовжити оплачувати житло, медичне страхування, шкільне харчування, збережуться інші пільги – наприклад, придбання проїзного. Але при нарахуванні допомоги з безробіття будуть враховані доходи від часткової зайнятості.
Українським біженцям у Німеччині, крім повної зайнятості, доступні ще два види роботи, зазначає юрист.
“Міні-робота» (Mini-job), неповна зайнятість – людина отримує регулярну місячну винагороду за свою працю, яка не перевищує 538 євро. Або якщо зайнятість обмежена 3 місяцями або 70 робочими днями на рік і місячна винагорода перевищує 538 євро.
“Як працівник із неповною зайнятістю ви застраховані від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у системі обов’язкового страхування від нещасних випадків. Однак на вас не поширюється система обов’язкового медичного страхування, система страхування довгострокового догляду чи система страхування на випадок безробіття”, – звертає увагу Ілля Буцький.
Працівники, які мають так звану “міні-роботу”, як правило, підлягають пенсійному страхуванню, сплачуючи пенсійні внески в розмірі 3,6 % їхньої зарплати (13,6%, якщо вони працюють у приватному господарстві). При цьому є можливість подати заяву про звільнення від обов’язкового пенсійного страхування.
“З точки зору трудового законодавства, ви маєте такі самі права, як і ті, хто працює повний робочий день. Наприклад, ви маєте право на встановлену законодавством мінімальну заробітну плату, оплачувану щорічну відпустку та продовження виплати заробітної плати у разі хвороби та у святкові дні, а також додаткові виплати по вагітності та пологах”, – пояснює фахівець.
середня зайнятість (Midi-job) – це трудові відносини, де середня місячна заробітна плата становить від 538,01 до 2000 євро. Відмінність від неповної зайнятості полягає в тому, що працівники та роботодавці сплачують обов’язкові внески на медичне страхування та страхування довгострокового догляду, на випадок безробіття та пенсійне страхування. Але ці виплати менші, ніж у робітників, які працюють повний робочий день.
“Ви також маєте право на повну допомогу в галузі охорони здоров’я, довгострокового догляду, страхування на випадок безробіття та пенсійного страхування відповідно до вашої зарплати”, – додає юрист.
На сайті Міністерства фінансів України у зв’язку з численними запитами платників податків стосовно податкового резидентства та оподаткування доходів українських громадян, які тимчасово перебувають за кордоном у період дії в Україні воєнного стану, був опублікований перелік анкет із країнами, де є відповіді на можливі питання стосовно оподаткування за кордоном, зазначає Ілля Буцький.
“Якщо особа має місце проживання в Німеччині, тоді на неї поширюються вимоги щодо необмеженого податкового зобов’язання (тобто вона вважається платником податків-резидентом). Її дохід від роботи за наймом підлягає оподаткуванню в Німеччині”, – зазначає він.
Водночас, якщо відповідно до двосторонньої Угоди про уникнення подвійного оподаткування особа є резидентом України, її дохід від роботи за наймом оподатковується лише в Україні як країні резидентства незалежно від того, чи дохід отримано з німецького чи іноземного джерела, за винятком випадків, коли робота виконується в Німеччині.
“Таким чином, офіційні доходи з дистанційної роботи в Україні потрібно декларувати тільки у випадку, якщо особа є платником податків-резидентом, або резидентом Німеччини”, – зауважує юрист.
Відео