Світле Різдво – найтепліше й найулюбленіше свято українців. Традиції його святкування сягають у давнину: українці завжди з великою любов’ю прикрашали оселю, готували святкове вбрання та особливий стіл, за яким у Святий вечір збиралася вся родина. Починаючи з 20-х років минулого століття радянська влада робила все, або вкрасти в українців Різдво – але наші пращури зберегли традиції попри всі заборони.
“Так звана “радянська влада” найбільше уваги приділяла тому, щоб люди перестали святкувати Різдво”, – розповідають науковці музею Гончара, команда якого спеціально до Різдва запустила онлайн-виставку “Українське Різдво. – Бригади, сформовані з учителів і “активістів”, були змушені стежити за односельцями та доносити на тих, хто готував кутю на Святвечір і хто колядував. Малих колядників шпетили у школі, біля дошки в класі, а їхнім батькам оголошували догани за погане виховання дітей.
Більшість українців продовжувала відзначати Різдво таємно. Утім, були сміливці, які святкували, не ховаючись, хоча за це й карала влада. Після 1935 року влада почала поступово впроваджувати у побут городян і селян культ штучно розробленого радянського свята Нового року, зі специфічною атрибутикою, кухнею, ритуалами та російськими новорічними піснями. За задумом, радянський Новий рік із часом мав повністю замінити Різдвяні свята.
Читайте також: Вільнюс має намір наростити військову допомогу Києву
У 1960-ті роки, у час “відлиги”, віконце можливостей розширилося й українські мистці стали повертати людям пам’ять про рідні звичаї. Художник і скульптор Іван Гончар на той час організував свій хатній музей народної культури. Тут збиралися шістдесятники — творча молодь різних професій. Іван Гончар зацікавив їх різдвяними традиціями, навчив колядувати, давав гарне традиційне вбрання зі своєї колекції. Те, як святкували Різдво під час заборон радянської влади, у тому числі і таємно, можна побачити на світлинах з колекції музею Івана Гончара.
Відео