Новий мовний закон Квебеку передбачає, що десятки муніципалітетів у провінції зміцнюють свій двомовний статус, і лише деякі з них розглядають можливість відмовитися від права обслуговувати своїх громадян англійською та французькою мовами. Про це детальніше у матеріалі від СР 24.

Майже 90 міст, селищ і районів у Квебеку офіційно вважаються двомовними, що дозволяє їм пропонувати послуги, розміщувати вивіски та пошту двома офіційними мовами країни. Юрисдикції без цього статусу мають спілкуватися лише французькою мовою, за деякими винятками.

Законопроект 96, новий мовний закон, який набув чинності 1 червня, пропонує скасувати двомовний статус муніципалітетів у місцях, де менше ніж 50 % громадян мають англійську мову як рідну. Однак двомовне місто може уникнути втрати свого статусу, ухваливши рішення протягом 120 днів після отримання повідомлення від провінції.

Скотт Пірс, мер містечка Гор, що на північ від Монреаля, сказав, що рішення залишитися двомовним було легким для його міста.

«Місто було засновано ірландцями в 1800-х роках, тож це частина нашої історії — спілкування англійською та англійська культура», — сказав він у нещодавньому інтерв’ю.

Хоча відсоток жителів Гора, для яких англійська мова є рідною, знизився з понад 50 % до приблизно 20 %, він наголосив, що збереження двомовності є популярним серед франкомовних і англомовних громадян. Мова, за його словами, «тут ніколи не була проблемою».

Пірс, який представляє двомовні муніципалітети у федерації міст провінції — Fédération Québécoise des municipalités — сказав, що більшість мерів, з якими він спілкувався, планують прийняти подібні резолюції або вже зробили це.

«Я спілкувався з мерами з усієї провінції, і вони справді пишаються двомовним статусом і тим, як їхні спільноти — англійська та французька — ладнають», — додав він.

Канадська преса звернулася до всіх двомовних муніципалітетів і районів, щоб запитати їх, чи прийняли вони або планують прийняти резолюцію про збереження свого статусу. З понад двох десятків тих, хто відповів, усі, крім трьох, заявили, що збираються залишатися двомовними. Інші сказали, що все ще вивчають закон, або відмовилися від коментарів. Ніхто не сказав, що планує відмовитися від того, щоб вважатися офіційно двомовним.

Представник мовного відділу провінції, Office québécois de la langue française, повідомив в електронному листі, що повідомлення будуть надіслані «незабаром» у міста, які більше не відповідають 50-відсотковому порогу.

Хоча вони можуть пропонувати послуги англійською мовою, «муніципалітет, визнаний двомовним, тим не менше повинен забезпечити доступність його послуг для населення офіційною мовою Квебеку – французькою», – написав Ніколас Трудель в електронному листі.

Метою законопроекту 96 є підтвердження того, що французька є єдиною офіційною мовою Квебеку та «спільною мовою нації Квебеку». Але четверо мерів, які спілкувалися з The Canadian Press по телефону, а також багато з тих, хто відповів електронною поштою, усі сказали, що рішення працювати двома мовами було одностайним у міській раді та не викликало дебатів серед громадян.

«Я вважаю, що французька мова вже захищена, і захищена добре», — сказав Річард Беркомб, мер міста Брум-Лейк у східному районі Квебеку. «Їм не потрібно припиняти обслуговування англійського населення, щоб захистити французьку мову».

Він додав, що його місто, яке опускається нижче 50-відсоткового порогу, ще не прийняло рішення, але зробить це, коли отримає повідомлення.

Читайте також: Двоє жителів Оттави загинули в авіакатастрофі

Кіркленд, місто в районі Монреаля, описав двомовність як «основну цінність у всіх аспектах муніципального життя», тоді як Айерс-Кліфф, просуває думку того, що це «суттєве значення для характеру муніципалітету та як свідчення до історичної присутності двох спільнот, англомовної та франкомовної».

Містечко Оттерберн-Парк за 40 кілометрів на схід від Монреаля заявило, що хоче зберегти свій двомовний статус, незважаючи на те, що за останнім переписом лише 5,7% населення назвали англійську рідною мовою.

«Англомовне населення – переважно люди похилого віку», — написала мер Мелані Вільньов в електронному листі.

«Для надання якісних послуг, особливо для більш уразливих груп людей, ми вважаємо, що важливо мати можливість спілкуватися з англомовними громадянами».

Декілька мерів висловили сподівання, що вибір залишитися двомовним буде прийнятий як постійний і що їм не доведеться ухвалювати нові резолюції кожного разу, коли відбувається перепис населення.